Боротьба з корупцією: судова справа проти підприємця Кормишкіна та його дружини-нардепки
Тези статті:
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для підприємця Юрія Кормишкіна.
Розмір застави складає 15 млн грн, зобов’язання включають обмеження пересування, заборону на спілкування з певними особами та інформування про зміну місця проживання.
НАБУ та САП висунули підозру в легалізації коштів, отриманих від дружини, народної депутатки Ірини Кормишкіної.
Обох підозрюють у недостовірному декларуванні, а Ірину Кормишкіну – ще й у незаконному збагаченні.
1. Рішення суду
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для підприємця Юрія Кормишкіна. Він зобов’язаний внести заставу в розмірі 15 мільйонів гривень. Також судом встановлено обмеження на його пересування поза межами Одеської та Миколаївської областей, заборону спілкуватися з низкою осіб та вимогу повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
«Суд вирішив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 млн грн», — із заяви ВАКС.
2. Підозри НАБУ і САП
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про підозру в легалізації коштів, які Юрій Кормишкін, за версією слідства, отримав від своєї дружини, народної депутатки Ірини Кормишкіної.
«НАБУ і САП підозрюють підприємця у відмиванні коштів, джерелом яких могла стати діяльність його дружини-нардепки», — пояснюють антикорупційні органи.
3. Підозри стосовно народної депутатки
Ірина Кормишкіна підозрюється у недостовірному декларуванні статків, а також у незаконному збагаченні. Згідно з матеріалами слідства, її дії сприяли легалізації коштів, що стали підставою для обвинувачень
«Слідство вважає, що дії народної депутатки Ірини Кормишкіної мали ознаки незаконного збагачення», — йдеться у повідомленні САП.
Висновок
Ситуація з обранням запобіжного заходу Юрію Кормишкіну демонструє активну боротьбу антикорупційних органів з порушеннями закону серед представників бізнесу та політики. Підозри в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні викликають додаткову увагу суспільства до питання прозорості та доброчесності українських посадовців.
