До 2013 року тривала фаза активного зростання. Ми досягли своїх поточних розмірів за кількістю абонентів. Тим часом ринок інтернет-провайдингу суттєво наситився, конкурентів стало дуже багато. Великі компанії з інвестиціями активно розширювали зони свого покриття. Конкурувати з ними ставало дедалі важче і важче. Вдавалось це здебільшого завдяки привабливим тарифам. Потім почався Євромайдан, а згодом росія почала війну проти України. Курс гривні просів утричі. Розвиток компанії майже зупинився. Усі ці фактори спонукали нас шукати інші види діяльності. Таким чином, у 2014-му я прийняв рішення вчити програмування. З 2015 року, окрім спільного ведення бізнесу в межах компанії НЕТМАСТЕР, Дмитро увійшов у стартап, з якого згодом Дмитро відокремився в ТОВ “ДАТАФІЛД”.
У 2017 та 2018 роках я вже активно займався програмуванням, тому я запропонував більшість моїх зобов’язань розподілити між посадами директора та адміністратора оскільки навантаження на персонал було низьким і суттєвого розвитку компанії не відбувалось. Дмитро погодився виконувати функції директора за відповідно збільшену ЗП, продовжуючи як і я отримувати дивіденди у якості засновника й власника 50% бізнесу. За мною лишилась обов’язки співвласника підприємства у прийнятті участі у вирішенні стратегічних питань та деяких щоденних фінансових операціях.
Тоді я створив систему excel таблиць, яка забезпечувала контроль балансу між співвласниками. У неї потрібно було вносити витрати для правильного балансування чистого прибутку.
2019 – 2021 роки
Згодом Дмитро почав змінювати погляди на майбутнє мережі: то хотів активно розвивати цей напрям, то пропонував продати бізнес загалом. Моє бачення при цьому не змінювалось. Висока конкуренція нікуди не поділась і масивно фокусувати інвестиції і власний час у цей напрям я не бачив великого сенсу. Але й продавати завжди відмовляв Дмитра, бо вважав, що стратегія “утримання вже зайнятих ринкових позицій” є прийнятною в нашому випадку. Хоча цей бізнес і мав не високий потенціал до зростання, але його можна вважати “дивідендним активом”. Такий актив варто мати в своєму інвестиційному портфелі. Проте я ніколи не блокував пропозиції Дмитра щодо інвестування у якісь конкретні внутрішні проєкти. Деякі з них були успішними, але й багато з них не виправдали покладених на них очікувань… на жаль. Правда в тому, що загальна кількість абонентів заперіод з 2013 до 2023 року практично не змінювалась. У 2020-му Дмитро перестав
заповнювати excel таблицю, відповідальну за балансування чистого прибутку. На мої
багаточисленні прохання вносити видатки я отримував тільки обіцянки. З часом
закінчились навіть обіцянки. Так я втратив розуміння, скільки і куди Дмитро, як директор,
витрачає мережеві гроші. Це було грубим невиконанням директорських обов’язків про які
ми домовлялись.
2022 та 2023 роки
Дмитро ініціює низку зустрічей, на яких порушує питання перегляду відсотків власності
бізнесу: з “50/50” на “80/20” на його користь, використовуючи такі аргументи:
1.
Останні 5 років Дмитро “тащить”, а я нічого не роблю.
Мій контраргумент: Мережа існує вже 19 років. Всю активну фазу зросту я “тащив” так само
як і він.
Останні 5 років він виконував роботу директора за встановлену і погоджену зп. За мною не
було посади і відповідно ЗП за згодою з Дмитром. Так у чому ж моя вина тоді?! Дмитро
виконував обов’язки директора за ЗП. Якби Дмитро не хотів бути директором, така
можливіть була і для нього. У нас є адміністратор, який працює з 2009 року. Ми без проблем
могли б поставити його директором або перерозподілити директорські функції між нами
двома.
Ще раз: МИ ДОМОВИЛИСЬ, ПРО ТАКИЙ РОЗПОДІЛ ПОСАД ще в 2017 2018 роках!
Дмитро на такий аргумент тільки каже, що це була його помилка…
Данну ситуацію, яку Дмитро вважає помилкою, можна було вирішити шляхом обговорення
і прийняття рішень які задовольняли б нас обох.
Однак постає питання:

• Яке функціональне навантаження мені потрібно було виконувати на підприємстві,
  яке має:
  1) малий розмір
  2) низький темп розвитку
  3) мінімальна кількість співробітників. ( 2 техніки, адміністратор, директор)
  4) системне адміністрування, прийом дзвінків, бухгалтерія на аутсорсі?
  З вищесказаного зрозуміло що утримувати ще одну посаду для мене з відповідною ЗП не
  було доцільним. Дмитро з цим погоджується і по нині.
  Правда в тому, що якби навіть за співвласником була закріплена якась посада із ЗП і він
  “нічого не робив”, то навіть це не було б легальною підставою, щоб змінювати відсотки
  власності. Це було б підставою звільнити такого “співробітника” з посади.
  Права власності на бізнес не передбачають, що власники зобов’язані обіймати якісь посади
  на цьому підприємстві і бути залученими до операційної діяльності. Бізнес – не місце
  роботи, це актив, який працює на власників. Директор – найманий працівник, який отримує
  за виконану роботу заробітну плату. Це настільки прості істини, що мені було дуже дивно
  багаторазово їх пояснювати Дмитру.

1. “Він хоче активно розвивати бізнес, а я ні”.
   Мої контраргументи:
   1) бажання розвивати бізнес у Дмитра було перемінним. Він то хотів розвивати то
   продавати.2) я ніколи не блокував його інвестиційні пропозиції. Так, я ініціював їх менше, ніж Дмитро,
   оскільки не бачу великого сенсу в цьому через потужну конкуренцію на ринку. І цьому є
   підтвердження – низка невдалих інвестицій. Як випускник КНЕУ за спеціальністю “Фінанси”
   я розумію, що є кращі інструменти інвестування;
   3) запропонував Дмитру використовувати інфраструктуру “Нетмастера” для підключення
   нових районів за його власний кошт, і весь чистий дохід (100%) з цих абонентів належав
   Дмитру. Я фактично дозволив використовувати потужності нашої спільної компанії в його
   персональних інтересах. І скоро він цим скористався. На початку 2023-го, коли були часті та
   системні відключення світла, він розгорнув новий сегмент мережі по технології, здатний
   довго працювати без електрики (GPON) і таким чином отримав тимчасову конкурентну
   перевагу. Але як тільки світло відновили – потік абонентів значно скоротився.
2. Він робив роботу, яку директор робити не повинен, зокрема: регулярно забезпечував
   транспортування матеріалів своїм авто, брав участь у різних технічних роботах, тому
   що персонал недостатньо вмотивований.
   Мій контраргумент: це теж не може бути підставою для зміни відсотків. Це може бути
   підставою для отримання премій або перегляду ЗП. Для таких робіт у нас є персонал на ЗП.
   Навантаження на персонал не було високим. Настільки не високим, що усі співробітники
   мали достатньо часу, щоб займатись іншою роботою, не пов’язаною з “Нетмастером”.
   Адекватною поведінкою директора було б розв’язання проблеми мотивації персоналу
   шляхом підняття ЗП або іншими методами. У разі неспроможності – вирішувати це питання
   вже серед власників.
   Навіть якщо припустити, що виконання функцій директора є підставою змінювати відсотки
   власності на користь директора (хоча це абсурд), я пропонував виконати ротацію і щоб
   наступні 5 років посаду директора з усіма зобов’язаннями обіймав я або наш адміністратор.
   Однак Дмитро відмовився. З посади директора йти не хоче. Також я пропонував
   звернутись до незалежного юриста-медіатора або в третейський суд, щоб він розсудив нас,
   проте Дмитро проігнорував.
   Згодом я навіть погодився продати Дмитру або будь-кому свої 50% бізнесу за ринковою
   ціною. Але він вигадав власну ціну, яка в 4 рази нижча за ринкову. За ринковою ціною нам
   вже в 2023 році пропонували викупити мережу кілька компаній. Логічно, що за 50% бізнесу
   отримати 12% від ринкової вартості – не варіант.
   Отже, станом на початок травня 2023 року ми мали таку ситуацію: є підприємство, 2
   власники, 50/50, типовий статут, згідно із домовленістю 2018 року Дмитро обіймає посаду
   директора, я посади не маю.
   У результаті діяльності підприємства оборот формувався на трьох рахунках:
   1) рахунок ФОП Шоферівський Дмитро Сергійович. (3 група) ~ 60% обороту;
   2) рахунок ФОП Ружицький Святослав Георгійович. (3 група) ~ 20% обороту;
   3) рахунок ТОВ “НЕТМАСТЕР”. ~ 20% обороту.
   Положення, які суперечили моїм правам співзасновника:
   1) Дмитро за роки директорства всі нові способи оплати реєстрував на свою ФОП
   Шоферівський Д.С. Право підпису на ТОВ НЕТМАСТЕР є тільки у нього. Таким чином, він
   перетягнув оборот на свою ФОП Шоферівський Д.С. і отримав 80% фінансового контролю
   над підприємством. Це відбувалось без моєї згоди. Я не міг уявити, що він стане цим
   зловживати так як мав дуже високий рівень довіри до Дмитра;2) Дмитро відсторонив мене від внутрішніх робочих чатів шляхом створення нових груп,
   куди мене не додав, через що я втратив контроль і розуміння, чим займається персонал. Я
   про це казав і вимагав, щоб він додав мене до чатів. На що Дмитро відповідав: “З ким хочу
   – з тим і створюю чати”. Мої аргументи про те, що це робочі чати і я як співвласник маю
   право в них бути, ігнорував.
   Обидва ці положення мають ознаки захоплення підприємства та відсторонення мене від
   можливості контролювати його. Тому я почав вимагати виконати низку реформ, головні з
   яких:
   1) посада директора має бути ротаційною і ми маємо мінятись на посаді кожні 3 – 5
   років;
   2) оборот підприємства розподілити рівномірно відповідно до прав власності, тобто
   50/50, або весь оборот звести на ТОВ.
   На ці вимоги Дмитро не погодився. Натомість знову продовжив вимагати зміни прав
   власності на його користь.
   Усвідомлюючи системні та явні ознаки захоплення підприємства, я висунув ультиматум,
   що передбачає три можливі напрями розвитку подій:
   1) знаходимо спосіб далі працювати на поточних засадах рівноправ’я, тобто 50/50;
   2) продаємо мережу на засадах поточних прав власності 50/50 або я продаю свою
   частину йому чи іншому покупцю за ринковою ціною. (Пізніше я також запропонував
   викупити в нього його частину);
   3) якщо ж Дмитро проігнорує мої пропозиції мирного і справедливого вирішення даної
   ситуації і продовжить захоплювати підприємство, я повідомив про намір розпочати
   його ліквідацію.
   Я дав Дмитру добу на роздуми. І повідомив, що у разі відсутності відповіді на мої
   пропозиції, розцінюватиму дії Дмитра як спробу захоплення бізнесу. Враховуючи, що
   організаційно-правова форма нашого підприємства для мене незахищена, оскільки
   створювалась на основі потужних дружніх стосунків, а також максимальному рівні довіри,
   на той момент я ще не усвідомлював, що маю дієві інструменти для притягнення Дмитра
   до кримінальної відповідальності за такі дії. Таке розуміння з’явилося після перших
   консультацій з різними юристами. А ліквідація підприємства була проявом емоцій, яку я
   дуже скоро спростував.
   Відповіді на мій ультиматум не було. Натомість він змінив паролі до всіх внутрішніх систем,
   позбавивши мене доступу до всього обладнання, банківського рахунку, змінив замки до
   технічних приміщень, відключив на нашому сервері всі методи оплати, пов’язані з моєю
   ФОП Ружицький С. Г.. Таким чином повністю відсторонив мене від моєї половини бізнесу і
   доступу до моїх дивідендів, аргументуючи це тим, що я хочу знищити підприємство,
   фактично видираючи фразу з контексту і підтвердивши свої наміри про захоплення моєї
   половини підприємства.
   З наступного дня Дмитро перестав виходити на зв’язок. Зі свого телефону я додзвонитися
   йому не міг. З чужих телефонів Дмитро відповідав коротко: “Я занятий. Не можу говорити”,
   – і клав трубку. Приблизно через тиждень він таки вийшов на зв’язок і ми домовились про
   зустріч.
   Отже, 09 травня 2023 року відбулася зустріч, на якій ми намагались дійти до спільного
   знаменника. І ми це зробили: домовились, що залишаємо 50/50, робимо певні реформи на
   підприємстві; функції директора будуть розподілені між двома посадами: фінансовийдиректор (я) та технічний директор (Дмитро); та багато інших реформ; обговорили певні плани про подальший розвиток мережі. У кінці зустрічі склалось враження, що конфлікт вичерпано і ми знову будемо нормально працювати. Він навіть додав мене до робочих чатів. Але… Уже на наступний день Дмитро передумав. Зателефонував і сказав: “Усе ж таки продавай свою частину”. Ну добре… Цей варіант мене все ще влаштовує. Для продажу своєї частини я вимагав у Дмитра повернути мені доступ до внутрішніх систем. Але він мене знову системно ігнорував і досить скоро знову видалив з усіх робочих чатів.
   Десь через тиждень нарешті відповів. Домовились про ще одну зустріч, яка відбулась 23 травня. На жаль, вона не була конструктивною. Дмитро тиском пропонував викупити мою частину в 4 рази дешевше від її ринкової вартості, що, по суті, є здирництвом. Звичайно, я не погодився. Запропонував варіант збереження мережі шляхом часткового, а потім і повного розділу. Дмитро пообіцяв подумати. Станом на 15 червня Дмитро нічного не відповів. Продовжує системно ігнорувати.
   Одним з найбільш цінних активів ТОВ «Нетмастер» є ІР-адреси, без яких підприємницька діяльність компанії дуже сильно ускладняється або взагалі перестає бути можливою. Ідентифікатор автономної системи – AS196924. У товариства таких адрес нараховується 512 одиниць. Зазначені ІР-адреси весь час контролюються компанією RIPE NCC. 16 червня 2023 року від старшого аналітика згаданого інтернет ресурсу Лоуренса Хугендорна я дізнався, що власником всіх 512-ти ІР-адрес замість ТОВ «Нетмастер» став ФОП Романіка Андрій Олександрович, який жодного відношення до товариства немає.
   В який спосіб відбулося відчуження власності ТОВ «Нетмастер» мені невідомо, але точно можу сказати, що це було зроблено без дозволу загальних зборів нашого підприємства, а отже незаконно!
   На ринку вартість однієї ІР-адреси становить в середньому від 1300 до 1600 гривень. Отже загальна сума відчуженої власності становить в середньому від 665000 до 819200 гривень!
   Така оборудка не могла відбутися без прямої участі та керівної ролі в ній директора ТОВ «Нетмастер» Шоферівського Дмитра Сергійовича.
   Виходячи з наведених фактів та на моє глибоке переконання своїми діями директор ТОВ «Нетмастер» Шоферівський Дмитро Сергійович скоїв злочин, передбачений частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме – привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах.
   В серпні 2023 року мені стало відомо що Шофервський Д. С. публікує новину на сайті ТОВ “Нетмастер” про те що компанія змінює назву на “GPON”.