“Мільйони поза досяжністю: чому керівників МСЕК не можна притягнути за незаконне збагачення”
Проблеми з декларуванням і відповідальністю працівників МСЕК
До 2023 року працівники медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не були зобов’язані подавати декларації про майно і доходи. Лише цього року вони стали суб’єктами декларування, що дозволило Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочати перевірку їхніх активів. Наразі вже завершено перевірку трьох із семи перших декларацій співробітників МСЕК.
На сьогодні українське законодавство дозволяє притягати працівників МСЕК лише за подання недостовірної інформації в деклараціях, що обмежує можливість конфіскації необґрунтованих активів. Стаття 366-2 Кримінального кодексу України передбачає покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафу, громадських робіт або обмеження волі до двох років, однак вона не передбачає конфіскації майна.
Відсутність законодавчих механізмів для конфіскації необґрунтованих активів
Голова НАЗК Віктор Павлущик під час телемарафону пояснив, що для повноцінного фінансового контролю необхідно внести зміни до Кримінального та Цивільного процесуального кодексів України. Це дозволило б запровадити нові механізми, які б охоплювали не лише недостовірне декларування, а й незаконне збагачення та необґрунтовані активи.
Наразі конфіскація майна можлива тільки у разі виявлення ознак незаконного збагачення, що передбачено статтею 368-5 ККУ. Це положення дозволяє стягувати в бюджет необґрунтовані активи через цивільну конфіскацію за позовом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Плановані законодавчі зміни та перспектива посилення контролю
НАЗК вже розпочало роботу над підготовкою законодавчих змін, щоб розширити відповідальність працівників МСЕК. Ці зміни, передбачені рішенням Ради національної безпеки та оборони (РНБО), мають на меті не лише розширення сфери застосування фінансового контролю, а й впровадження механізмів для притягнення до відповідальності за незаконне збагачення та необґрунтовані активи.
Висновок
Ситуація з обмеженим покаранням для працівників МСЕК виявляє недоліки української антикорупційної системи, яка потребує вдосконалення. Зважаючи на поточні законодавчі прогалини, конфіскація необґрунтованих активів є неможливою, а працівникам МСЕК загрожує лише штраф за недостовірне декларування. Очікується, що заплановані зміни до Кримінального кодексу дозволять НАЗК розширити повноваження у боротьбі з корупцією, забезпечуючи дієвий контроль за активами державних службовців.
